«Владико, ви паросток із того древнього пня Київської Церкви, який нам Господь Бог об’являє. Ви повиннні сказати і благовістити всьому нашому українському світові, що саме Бог є гарантією того, що ми не зникнемо як народ, як нація. І ми будемо існувати в третьому тисячолітті». Про це сказав Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав у своїй проповіді до вірних під час Архиєрейської Божественної Літургії з Чином архиєрейської хіротонії владики Степана Суса в Патріаршому соборі Воскресіння Христового в Києві 12 січня 2020 року.
«Вас, як наступника апостолів, Христос посилає проповідувати слово Євангелія, освячувати Божий народ і вести його до Христа», — додав Предстоятель.
Архиєрейську Літургію очолив Блаженніший Святослав — головний святитель. Співсвятителями стали владика Ігор Возьняк, митрополит Львівський УГКЦ, та владика Павло Хомницький, єпарх Стемфордський.
Спершу владика Степан тричі публічно склав визнання своєї віри. Після цього відбувся Чин архиєрейської хіротонії, на завершення якого нововисвяченого єпископа одягли в архиєрейські ризи. Тоді Блаженніший Святослав вручив владиці Степану архиєрейський жезл як символ його влади.
«Стародавнє коріння Київської Церкви тут, на берегах сивого Дніпра, випускає новий паросток. Нас убито і розп’ято не раз. Але наше коріння живе. Нашу Церкву, яка зберігає цю спадщину Київської Церкви першого тисячоліття в повному видимому сопричасті з наступником апостола Петра, не раз намагалися викоренити, знищити і забути. Але ця Церква, наче паросток з пня Єссея, відроджується. І ми це бачимо», — наголосив Глава Церкви.
Він пригадав, що торік ми згадували 30-річчя легалізації, повного виходу з підпілля нашої Церкви. «Багато з вас були частиною тієї рештки Ізраїлю — української підпільної Церкви, яку Бог зберіг в умовах жорстоких переслідувань. Через маленьку групку людей сьогодні відроджується вся Церква, яка відроджує своє коріння в Києві, звідки і походить», — вважає проповідник.
За його словами, сьогодні українці живуть у різних частинах світу. І ми часом бачимо, як українська громада в діаспорі починає вимиватися процесом асиміляції. «Але ми чуємо сьогодні запевнення: хоч би що відбувалося, рештка Ізраїлю, навіть у діаспорі, буде збережена завдяки силі благодаті присутності Христової Церкви. І вона буде зібрана тут, у нашому Патріаршому соборі… Сьогодні Господь Бог нам являє свого Назорея — цілковито посвячену Богові особу. Він нам каже: відродження Церкви означає відродження надії нашого народу в Україні і в усьому світі. Ми сьогодні були свідками народження, свячення нового єпископа», — запевняє духовний лідер українців.
«Владико Степане, — звернувся Глава Церкви до нововисвяченого єпископа, — дивні були дороги, якими вів Господь вас до цієї хвилини. Ви, як молодий священник, бачили, як багато людей сьогодні виїжджає з України. І думали, як їх супроводжувати, як їх шукати. Ви як той, що були настоятелем Гарнізонного храму Петра і Павла у Львові, можливо, більше від усіх нас чули і бачили плач сучасної української Рахилі, бо ховали тих хлопців, які тепер щедро засівають українську землю своїми кістками в надії на її свободу і незалежність. Сьогодні Бог покликав вас бути єпископом Патріаршої курії у Києві».
Часом є такі обставини, продовжив Блаженніший Святослав, і про це сьогодні Святе Євангеліє нам каже, що найважливіше, аби в певних історичних моментах ми, як віруючі люди, побачили, що навіть зараз зі мною в ту історичну мить, що її переживаємо, Бог особисто реально присутній.
«Наша Церква, — наголосив духовний лідер, — відчуває своїм завданням супроводжувати українців всюди, хоч би де вони були. Глава Церкви не може одночасно бути на всіх континентах. Тому Бог посилає мені помічника, який разом зі мною голоситиме Добру новину, що Бог є разом з нами, що саме Він — новонароджений Христос — є джерелом відродження, оновлення і надії Української Церкви та українського народу».
Предстоятель вважає сьогоднішню подію історичною, яка дає нам надію, радість, що немає на землі такої людської сили, яка б могла переписати Божі пророцтва. «Останнє слово в історії має не людина, не зброя людини, не війна, не плач і не смерть. Останнє слово в історії має Бог — Творець і Спаситель, який до нас прийшов у своєму Різдві як маленька дитина. Останнє слово належить Йому, Його правді, Його істині», — запевнив Глава УГКЦ.
За матеріалами Департаменту інформації УГКЦ
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
